Використання методу проектів на уроках географії.

Підготувала  вчитель географії

МалоантонівськогоНВО

Пустовойт В.П.

          Сучасне суспільство вимагає від школи підготовки молодого покоління, здатного самостійно розв’язувати численні життєво-важливі питання, бути соціально активним, осмислювати події, вміти критично мислити, використовувати шкільні знання для розв’язання реальних проблем.  У Державній національній програмі «Освіта»  «Україна XXI століття» наголошується: “Загальна середня освіта має забезпечувати продовження всебічного розвитку дитини як цілісної особистості ”.

           Випускник школи, який житиме і працюватиме в XXI столітті, повинен мати такі риси особистості: уміти адаптуватися в мінливих життєвих ситуаціях; самостійно здобувати необхідні знання й застосовувати їх на практиці для розв’язання різноманітних проблем, бачити труднощі реального світу й шукати раціональні шляхи їх подолання; усвідомлювати, де та як саме знання, здобуті ним, можуть бути застосовані на практиці; критично і творчо мислити; бути здатним генерувати нові ідеї; правильно  працювати з інформацією, уміти збирати її, опрацьовувати; установлювати закономірності, формулювати гіпотези й аргументовано обґрунтовувати їх; бути комунікабельним у різних соціальних групах; уміти працювати в колективі, запобігаючи конфліктним ситуаціям або уміло розв’язувати їх; працювати над розвитком власної особистості.

          Розвиток сучасної освітньої системи ставить безліч питань щодо змісту й організації навчальних дисциплін і методичного забезпечення їх викладання, Важливою проблемою є пошук оптимальних шляхів зацікавленості учнів у навчанні, спонукання до творчості, самостійності, підвищення розумової активності.

           Специфіка шкільного курсу географії полягає в тому, що при його вивченні майбутній громадянин знайомиться з реальним життям в оточуючому середовищі, з життям суспільства в усіх його проявах і зв’язках.

          Географія - це така  наука, яка має розвивати пізнавальний інтерес людини, сприяти створенню в її уяві цілісних образів географічних об’єктів і явищ, допомагати зрозуміти географічні проблеми сучасного суспільства та їх причинний характер, формувати ставлення до нашої планети як до спільного дому, виховувати почуття дбайливого господаря, патріота. За допомогою географії можливо виховати в дітях допитливий розум й здібності до творчості, високі моральні якості(на прикладах життя й діяльності великих дослідників), бажання й уміння працювати, створювати щось своїми руками.

       Головною метою своєї роботи  я вважаю: «Потрібно досягти того, щоб учні отримували задоволення від спілкування з наукою географією. Головне правило – уникати в роботі схематизму, одноманітності, прагнути так подавати матеріал, щоб учні відчували себе не лише глядачами й слухачами, а ставали як би відкривачами, дослідниками явищ, які вивчають».

         Ретельно готуючись до кожного уроку, вона заздалегідь обмірковує навчально – виховну мету занять, вирішує, які необхідні засоби треба використати для залучення дітей до активної пізнавальної діяльності, про прийоми роботи по залученню матеріалу, засоби отримання зворотної інформації.

          Урок був, і залишається надалі основною формою організації навчання в школі. І, не зважаючи на те, що він займає досить незначний проміжок часу – це найвідповідальніший і, мабуть, найскладніший етап навчального процесу.

         Постійно виникає питання: “Як зробити урок цікавим? Як гармонійно поєднати навчальну та розвивальну цілі заняття?” Адже нові принципи особистісно-орієнтованої освіти, індивідуального підходу, об’єктивності в навчанні, що прокладають собі шлях, вимагають насамперед нових методів навчання.

      Тому в своїй діяльності вчителька почала використовувати метод проектів, який виконує багато педагогічних завдань:

Розвиває творчу думку та навички роботи з джерелами інформації, допомагає розв’язати проблеми практично зорієнтованих учнів, яким важко виявити себе на заняттях і які реалізуючи проект, виявляють найрізноманітніші здібності.

Метод проектів є тим середовищем, у якому учні набувають сип, упевненості, а ситуація успіху може стати відправною точкою подальшого зростання у власних очах.

Досвід проектної діяльності знадобиться учням не лише в їхній самоосвіті та самореалізації, а й взагалі в житті.

         Буквальне значення слова проект – «кинутий вперед», тобто проект є прототипом будь – якої діяльності. Проект як навчальний метод є чудовим дидактичним засобом активізації пізнавальної діяльності, розвитку креативності й одночасно формування певних рис особистості.

          В основу методу проектів покладено розвиток пізнавальних, творчих інтересів учнів, уміння самостійно конструювати свої знання, вміння орієнтуватися в інформаційному просторі; розвиток критичного мислення. Метод проектів завжди орієнтований на самостійну діяльність учнів (індивідуальну, парну, групову), яку учні виконують упродовж певного відрізку часу.

        За тривалістю проведення розрізняють короткі(від заняття до заняття), середньої тривалості(один модуль або кілька об’єднаних тем), довготривалі(курс предметів).

      З досвіду роботи  я  можу сказати , що найбільш ефективними є змішані типи проектів, вони дозволяють всебічно розкрити ту чи іншу проблему.

           Під час організації навчального проектування вчителька допомагає учням у пошуку джерел, необхідних їм у розв’язанні над проектом, сам є джерелом інформації, координує весь процес роботи над проектом, підтримує і заохочує учнів.

Проектна технологія ставить високі вимоги щодо спів-діяльності вчителя з учнями:

Уміти допомогти учням, не виконуючи роботи замість нього.

Добре знати свій предмет, бути компетентною в інших галузях науки.

Добре знати своїх учнів, їхні можливості, інтереси, бажання.

Бути психологічно грамотною і компетентною, комунікабельною, толерантною.

      Вона дає можливість застосовувати розмаїття інтерактивних вправ і змінити роль учителя з авторитарного транслятора готових ідей на натхненника інтелектуального та творчого саморозвитку учнів. З цією метою на уроці-захисті проекту я застосовую різні елементи інтерактивних технологій(«Мікрофон», «Мозковий штурм»,  роботу в парах, елементи ігор, тощо). Спілкування між вчителем і учнями під час здійснення проектної діяльності набуває форми діалогу між більш досвідченим старшим товаришем і молодшим, у якого менше досвіду і знань. Учням важко самостійно опанувати технологією роботи над проектом, тому вчителька ділиться власним життєвим досвідом, допомагає школярам відшукати різноманітні джерела інформації з проблеми дослідження, посприяти в контакті із спеціалістами.

       Робота над проектом – практика особистісно - орієнтованого навчання в процесі конкретної праці учнів, на основі його вільного вибору, з урахуванням його інтересів. У свідомості учня це має такий вигляд: «Усе, що  пізнаю, я знаю, для чого це мені треба і де я можу ці знання застосувати».

      Для педагога – це прагнення знайти розумний баланс між академічними і прагматичними знаннями, уміннями та навичками.

     Працюючи над підготовкою учнів до захисту проекту я  включаю такі етапи:

Необхідно обрати проблему, що може мати варіанти розв’язання.

Учням пропонується додаткова інформація.

Поставити учням запитання: чи справді хочуть розв’язувати цю проблему , а ніяку іншу.

Обговорити кожен етап уроку, вибрати найкращий варіант.

    Усе це дозволяє зробити висновок про те, що така діяльність дозволяє здійснити перехід від „школи пам'яті" до „ школи мислення".

     Вчитель вважає , що цінність  проектної діяльності полягає у таких ознаках:

1. Виконання проекту є надзвичайно ефективним творчим процесом, під час якого народжуються нові ідеї, підходи, рішення проблем.

2. Робота над проектом розвиває творче мислення.

3. Учні вчаться застосовувати отримані академічні знання на практиці.

4. Учні долучаються до новітньої навчальної діяльності: проектно-гехнологічної.

5. Учні відпрацьовують свою активну громадянську позицію у суспільстві

    Участь у проекті забезпечує високий рівень пізнавальної активності, до розумової діяльності залучаються емоції, нові знання здобуваються у суперечках, формуючи варіативне мислення. Отже, процес пізнання стає радісним, цікавим, тобто ефективним.

    Тому проектна технологія дає можливість педагогові застосовувати розмаїття інтерактивних вправ, змінити роль авторитарного передавача інформації на координатора навчального процесу. Крім того, учні здобувають знання, порівнюючи, зіставляючи, даючи оцінку природним, суспільним і культурним явищам та процесам, спостерігають і роблять власні висновки. Адже нинішньому суспільству потрібна вільна, мисляча й активна особистість.

    Під час вивчення програмового матеріалу з географії в учнів виникає багато таких запитань, вичерпні відповіді на які під час уроку дати неможливо  через нестачу часу. Тому органічним доповненням до уроків є позакласна робота, під час якої учні розвиваються і задовольняють свою допитливість, виявляють творчу ініціативу та самостійність. Позакласна робота для учнів – справа добровільна, а для вчителя – обов’язкова . Кожного навчального року я проводжу позакласний захід з географії. Серед них: конкурси веселих і кмітливих, ігри – вікторини «Чарівна регата», «Брейн-ринг».

            Практикую  проведення тижнів географії, участь у яких беруть всі учні школи. Програма тижня передбачає проведення різних заходів: серед яких випуск газети, розв’язування географічних кросвордів, змагання між вчителями та старшокласниками, гра «Щасливий випадок».

         Різноманітні форми проведення навчальних занять дають можливість виявити здібності кожного учня, викликати непідробну цікавість до предмета, розвинути ідею співробітництва учителя та учня, стати учневі активним учасником навчального процесу.

       Навчання забезпечує учневі право на самобутність, унікальність, індивідуальність розвитку, сприятиме підвищення рівня самоосвіти , розвиватиме їх уявлення про навколишній світ, про людей і державу, в якій вони проживають… Головне, що учитель зможе «розбудити» усіх учнів, допоможе розкрити їм свої приховані можливості.